Євроклуб 'ЮНІОР'

 

Конкурс есе «Що значить бути європейцем»

Конкурс есе «Що значить бути європейцем»



         Есе на конкурс «Що значить бути європейцем» учасника Євроклубу «Юніор» Варвинської районної гімназії Даценко Ярини Анатоліївни, студентки першого курсу Київського Національного авіаційного університету, факультету філології (переклад).

                                           Європейський Союз – це родина демократичних країн Європи,

                                           які працюють разом для поліпшення життя всіх громадян і для       

                                           розбудови кращого світу.

 

     Людина… Довершений витвір… Окраса Всесвіту… Взірець усього сущого… Ці відомі слова Шекспіра відлунюють у мені, не дають зосередитися на головному. На чому? На репродукції  найбільш відомої картини Рафаеля «Сікстинська мадонна». Це невеликий подарунок (фото),  привезений із Дрезденської галереї моєю мамою.

     Ще і ще раз подумки промовляю слова Вільяма Шекспіра,  прагну проникнути у саму їх суть, водночас прислухаюсь до маминих слів:

   - Дрезден… Це  його в минулому столітті намагались відвідати російські письменники й художники, щоб подивитися на «Сікстинську мадонну». Сьогодні  Дрезденська галерея переповнена туристами. Найбільшим бажанням було потрапити до неї, вірніше до «Сікстинської мадонни», щоб побачити реальне дійство, створене Рафаелем. І ось полотно. Невидимої краси обличчя Марії, яка йде по небесах, несучи на руках своє дитя. Погляд Мадонни водночас строгий і ніжний, стриманий і ні краплі презирства,  у ньому лише величність. А немовля з недитячим поглядом… Вдивляюся, зосереджую увагу й на святій Варварі, яка опустила очі, й на ангелочках  із таємничою задумою в очах. Та ні, знову повертаюся до неї. Вона, юна й величава, іде до людей. Вітер грає волоссям дитини, погляд якої звернений до мене, до нас. Здається, що дитятко знає свою долю наперед і не лише свою, а всього людства. Тільки на одну мить здалося, що мадонна хоче його дати мені потримати, але ні, вона з ніжністю обнімає його і знову пливе у вись, вдивляючись в обличчя свого народу.

    Мамин голос затихає, напевно, згадує вона ту мить хвилювання, коли відбувалася зустріч з її улюбленою картиною. Я ж стискаю в руках маленьку репродукцію, ще раз пильно придивляюся до неї, а в хаосі думок спливають відгуки про картину відомих: В.Жуковського, К.Брюлова, Ф.Достоєвського, Г.Белінського… Коли це було? Скільки минуло часу? Та нічого не забулося, а навпаки все повертається, відроджується.

    Відродження… Це не поява на світ чогось нового, ні. Це те, що дісталося нам з минулого, а саме від часів античності.

    Епоха Відродження. Час злетів чи падінь? Чим була характерна? Що нового внесла в історію, культуру,  літературу? Можливо, потрібно почати з того, що європейська культура сьогодні є однією з провідних і зумовлена вона духом Відродження.

   Європа…Завжди мріяла відвідати її країни. Із великим захопленням і завмиранням у серці слухала свого вчителя, керівника Євроклубу «Юніор», яка розповідала про держави Євросоюзу, їх розвиток, культуру. Довгий час не задумувалася: що таке Євросоюз, які країни до нього входять, чим живуть, які проблеми їх турбують? Була прикро вражена, що мені довелося відвідати деякі з них, але (через свої незнання) я навіть не здогадувалася, що вони входять до Євросоюзу. Повністю мої сумніви розвіяла Тамара Петрівна Никоненко – керівник нашого гуртка та мама, яка повернулася з екскурсійної поїздки і з великим захопленням розповідала про все, що їй довелося побачити і що вразило: неймовірна краса вечірньої Праги,  камерна тиша Братислави, суворість і велич Дрездена,  неперевершеність Відня…

  І тоді, два роки назад, я поставила перед собою дві мети: перша - відвідати країни Європейського Союзу й познайомитися з їх культурою, архітектурою, історичними пам’ятками і просто з їх жителями, друга – вступити до вищого навчального закладу на факультет філології (переклад), щоб мати можливість відвідувати країни ЄС, підтримувати зв’язки з студентами, пізнавати глибше культуру Європи.

    Що ж являє собою Європейський Союз? Сьогодні – 27 держав Європи, які об’єдналися на основі загальнолюдських і демократичних цінностей задля досягнення стабільності, миру та процвітання. ЄС є унікальним утворенням, адже залишаючись незалежними суверенними державами, його члени заснували спільні інституції задля розв’язання питань, що становлять їхній спільний інтерес.

  Історія створення Європейського Союзу розпочалася 9 травня 1950 року, коли міністр закордонних справ Франції Робер Шуман запропонував європейським країнам, насамперед Німеччині та Франції, об’єднати ресурси у вугледобувній та сталеварній промисловості. Це було важливим кроком до об’єднання мирних сил після Другої світової війни. З 1985 року 9 травня відзначаємо як День Європи.

    Дізнавшись дещо про дію Євросоюзу (багато інформації почерпнула саме на засіданні гуртка у нашому навчальному закладі), вирішила почуте втілити в життя. У народі здавна говорять: потрібно дуже захотіти – і в тебе все вийде. Тож поїздку за кордон я не стала відкладати на потім. Маршрут уже відомий: Братислава, Прага, Дрезден, Відень. Що чекала від подорожі? Відповісти не можу, адже враження переповнювали мене. За короткий проміжок часу довідалася  про цікаві  історичні події країн,  намагалася запам’ятати легенди й перекази, які розповідала екскурсовод у Відні, адже життя й діяльність Марії-Терези цікавило мене давно, а тут стільки нового… Незабутнє враження залишили в моїй пам’яті жителі кожної країни – щирі, відверті, без надмірної пихатості. Із веселою посмішкою допомагали знайти потрібні слова, щоб ми могли зрозуміти один одного, адже хвилювання заважало пригадати всі слова англійської мови. До речі, хочу відмітити, що й мою рідну українську розуміли всі, адже вона має спільне коріння з усіма слов’янськими мовами.  Навіть у Дрездені ми зуміли порозумітися, хоча з німецькою маю проблеми, але доведеться вивчити, щоб почуватися своєю серед чужих. Ніхто не принижував і не насміхався, коли я говорила мовою свого народу. Думаю, що вони вміють цінувати свою історію, культуру, мову і з великою пошаною відносяться до тих, хто цінує культурні надбання свого народу.

    Страх, який засів у моє серце перед поїздкою, зник. Перші хвилини невпевненості минули. Прийшов час не лише дивитися, а й слухати, запам’ятовувати, аналізувати побачене, адже мені хотілося відчути себе жителем-європейцем лише на деякий час, пройнятися духом європейської культури і повернутися додому, на свою Батьківщину.

   Звичайно, хочу відмітити, адже це знає кожен, хто хоч раз відвідав країни Європи, що європейці мають багато підстав бути задоволеними. Сьогодні їхньому життю нічого не загрожує: вони багатші,  здоровіші, вільніші. Теперішнє покоління європейців живе довше, аніж їхні предки і, на жаль, деякі сучасники в різних куточках світу. Вони відмовилися від численних негуманних звичаїв минулого і взяли спільну відповідальність за добробут один одного в  найскрутніший час.

   Однак сьогодні Європа стурбована. Європейці не впевнені, що їхнє процвітання зможе співіснувати зі становленням нових держав, економіка яких видається більш динамічною і конкурентоздатною. Вони бояться, що через довшу тривалість життя і зниження рівня народжуваності залишиться занадто мало працездатного віку. Разом з тим бояться прибуття великої кількості людей з інших континентів – людей, які переселяються в пошуках кращого життя, як це в минулому робили самі європейці.

     Найбільше мене цікавила, звичайно, освіта. Ексурсовод розповідала цікаво й зрозуміло, ніби запрошувала на навчання до одого з університетів. Я пригадала  відомості про Еразмус Мундус – це започаткована освітня програма ЄС, спрямована на активізацію міжнародної співпраці та підвищення мобільності студентів, викладачів, науковців європейських університетів та вищих навчальних закладів третіх країн усіх континентів.

Таким чином ЄС прагне стати світовим лідером у сфері освіти, а європейські університети – осередком знань та інновацій. Програма Єразмус Мундус ставить також за мету сприяння взаєморозумінню між людьми, активізацію міжнародного діалогу. А екскурсовод продовжувала, що в її рамках студенти вищих навчальних закладів, або випускники, які вже здобули вищу освіту (рівень бакалавра або його еквівалент), аспіранти, докторанти і молоді науковці з різних країн (у тому числі й з України) мають змогу отримувати від ЄС стипендії для продовження навчання або проведення наукових досліджень у країнах Євросоюзу. Наразі реалізується другий етап програми Еразмус Мундус розрахований на 2009-2013 роки. Загальний бюджет її – близько 930 млн. євро. Програма має три компоненти (напрямки): 1- Спільні магістерські та докторантські курси і програми Еразмус Мундус (розроблені за участю консорціуму університетів), які включають в тому числі стипендії для студентів та стипендії для підготовки та викладання спільних програм і проведення досліджень у рамках навчання.

     За результатами конкурсу 2011-2012 навчального року було відібрано 34 українські студенти для надання стипендій у межах курсів  Еразмус Мундус. Загалом, починаючи з 2004 року, гранти на навчання за магістерськими курсами Еразмус Мундус отримали 194 особи з України, на стажування – 27; 2 – Партнерство Еразмус Мундус (налагодження партнерства між європейськими університетами та вищими навчальними закладами третьої країни або групи країн з метою структурної співпраці, обміну студентами всіх рівнів вищої освіти та науково-педагогічними кадрами, включаючи надання стипендій). Протягом наступних чотирьох років у рамках партнерських проектів 362 студенти, аспіранти, докторанти, викладачі, адміністративний персонал університетів з України матимуть можливість стати учасниками програм академічної мобільності. Усього з 2007 року можливість участі у програмі за цим компонентом отримали 811 українців; 3 – Проекти з пропагування освіти загалом та міжнародної співпраці в освіті зокрема. Проекти в рамках цього компоненту спрямовано на підвищення привабливості вищої освіти в ЄС, її  пропагування в третіх країнах, посилення міжкультурної співпраці, поширення й поглиблення міжкультурного діалогу. Участь у цьому напрямку програми можуть брати не тільки вузи, але й організації, які працюють у сфері вищої освіти, та орієнтовані на підтримку та сприяння її розвитку.

     Голос екскурсовода затихає. Ми під’їжджаємо до Дрезденської галереї. Стривожено дістаю репродукцію картини «Сікстинська мадонна». Яка ж у мене буде зустріч із нею? Чи зможе вона заполонити мою душу й серце іще раз. І знову чую голос  екскурсовода, але він лине якось притишено, адже ми уже в приміщенні: епоха Відродження – яскрава та неповторна.  Вона вражає нестримним злетом фантазій митців, піднесенням духу, великою вірою у творчі можливості людини. Ніколи ще мистецтво не відігравало такої значної ролі в житті суспільства, ніколи не було таким велично прекрасним…

    Мистецтво… Один із його витворів я до цього часу тримаю в руках, а інший, справжній перед моїми очима. Згадую про те, що світову славу Рафаелю принесла розписана на стіні Сікстинського монастиря «Сікстинська мадонна». Пильніше придивляюся до юного обличчя. Цей вівтарний образ Богоматері, переповнений великою любов’ю до людей. Вся постать Мадонни передає складний настрій тривоги за життя немовляти, глибокої ніжності та любові до нього. Чим пильніше вдивляюся в репродукцію, тим більше відчуваю всю неперевершену велич полотна. Не можу до кінця зрозуміти, як же вдалося художникові створити картину,  релігійну за своїм змістом та  характером, шедевр, який прославляє християнство, і водночас хвилює та  захоплює нашого сучасника не менше, ніж колись віруючого католика?

Напевно, це тому, що ця картина вічна. Вона ніколи не втратить своєї актуальності, а залишиться величною пам’яткою народної віри.

     Я притискаю до грудей маленьку репродукцію, подумки даю слово: обов’язково приїду ще раз на зустріч із Мадонною, з іншими історчними місцями, які побачила цього разу…

    … Що це? Мені сумно, бо я повертаюся додому? Мені не хочеться залишати привітних людей, комфортний номер готелю, привітного водія, який весь час подорожував із нами?

Ні, мені прикро, що в мене на Батьківщині багато чудових місць. У нас прекрасні пам’ятки історії й культури, ми маємо свої шедеври, але, на превеликий жаль, не кожен уміє їх  цінувати. Можливо, я і моє покоління зможе щось змінити, прислухається до слушних думок Європейського Союзу.    

     Мені ж час поспішати, адже друга мрія також має здійснитися – навчання у Київському авіаційному університеті, факультет філології (переклад).



Обновлен 31 мар 2013. Создан 30 мар 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
bigmir)net TOP 100
html counterсчетчик посетителей сайта